понеділок, 3 березня 2014 р.

ПОКИ ЧУЖИНЦІ



поки чужинці нам на золотім повідку   
водять свободу – від цвинтаря до каталажки
сестро не плач –  збережи неоплакану важкість
сліз – для жбурнутих на вітер у відповідь куль

зможеш – не плач наші сльози не варті в цім часі
ні зігрівання ні падання в стоптаний сніг –
в мить коли наші скорботи зникають в нещасті
права не маємо тратити часу на них

сестро не плач – усе важче і важче від сліз
серцю моєму зринати із сажі й палання
наших змагань відчайдушних та де ж та остання
що заясніє в нас але не вигасить хмиз

_______________________________

середа, 5 лютого 2014 р.

СЛЬОЗА



розвиднилось – історії нема
сопілкарі і віршоплети – босі
покарана навколішки на просі
сльоза стоїть оглухла і німа

та світло в ній тебе не промине
втім я її підняти вже не вмію
лише заціпеніло розумію –
мої вірші дописують мене

________________