суботу, 9 лютого 2013 р.

Чути


ми вийшли із тиші
зліпилися з безмежності
її туманних таємниць
і ставши стрекотливим
зізнанням Singera і цвіркуна
ми раптом спромоглися
намацувати в реві літака
криваву важкість
комариного дзижчання
і здатність линути піснями
наших батьків
при довгих дошках столу

ми глухли у тиші
завмерлих на півоберті заводів
й від тихих слів коханих
як я тебе ненавиджу
тож нам не різатиме вухо
слабке шаркання
наших старечих капців
схоже на повтори ковзання голки
поверхнею не спиненої грамплатівки
що завжди крутиться
у напрямку тиші

________________

Немає коментарів:

Дописати коментар