вівторок, 4 вересня 2012 р.

Жертви ландшафту



жертви ландшафту
старанно його обробляють
тяжко чекають на дощ
і чеканням тим снять
бо сіяли віру в надії — ану
дивись-но
а раптом уродить любов

і що там століття — все тисячоліття
минулого літа згоріло
нестримно мов злива
шугнуло вогнем
потужно і швидко змиваючи все
що зроблено зведено
зрощено скоєно врешті

і жертви ландшафту
розпластано хрестять своїми тілами
сколошкане тіло німого ландшафту
зелене і синє і жовте і спрагле

і щось проростає крізь їхні легені
крізь репані п’яти долоні дебелі
крізь голови вперті
крізь мязи крізь нерви
щоб знову натомленим 
голубом серця забитись
____________________

Немає коментарів:

Дописати коментар