вівторок, 4 вересня 2012 р.

Ми живемо



ми живемо із запізненням
до наших справжніх чуттів
поки ми пишемо
тяжко сумуючи
про це запізнення
поки ми пишемо
поки ми
поки

але вже пізно –
наші чуття вже залетіли далеко
там за тим полем
із кукурудзинням жерстяним
наші чуття

і вже продертись до них –
ціла мука
але й вона десь попереду
з прапором вицвілим
вже атакує в’язницю
осуджених нами чуттів
___________________

Немає коментарів:

Дописати коментар