ПІСНЯ ОСІННЯ

після дощу опісля літа після

усіх на світі після й після них

все можна нині вкутати словами –

остання ласка не передостання

остання дика грушка в мокрім полі

проводить тебе полем для оглядин

останніх найостанніших твоїх

все в полі тім що було – за плечима

все й кожна змокла гілка промовляє

востаннє відпускаючи яскравий

листок в надії засліпити очі

самотності що зирить в твою душу

іще таку довірливу як сонце

ще спраглу душу душу ще прозору

як розцвітання посмішки востаннє

після дощу опісля літа після