Жертви ландшафту

жертви ландшафту

старанно його обробляють

тяжко чекають на дощ

і чеканням тим снять

бо сіяли віру в надії — ану

дивись-но

а раптом уродить любов

і що там століття — все тисячоліття

минулого літа згоріло

нестримно мов злива

шугнуло вогнем

потужно і швидко змиваючи все

що зроблено зведено

зрощено скоєно врешті

і жертви ландшафту

розпластано хрестять своїми тілами

сколошкане тіло німого ландшафту

зелене і синє і жовте і спрагле

і щось проростає крізь їхні легені

крізь репані п’яти долоні дебелі

крізь голови вперті

крізь м’язи крізь нерви

щоб знову натомленим 

голубом серця забитись

____________________