Чашка

у просторі зниклого світла

шукаєш чашку з надією – 

раптом у ній ще лишився

хоча б ковток

хоча б холодний

і ти в пітьму

по саме серце вмочаєш руки

на дні

є – чашка

є – ковток гіркої темряви

з полегшенням і присмаком солодким

__________________

Гра

сядемо друг супроти  друга й заскоринілий

важко зведе свій погляд кожний з бувальців гри –

так ніби не затерпли ігри невинні ніби

зіграні під щоденну одноманітність дримб

муха промчить між нами і горобець – за ними

з місця не рушить погляд твій а тим паче мій

музика розпочата – вичерпана самими

тими котрих не зітре змах многотрудних вій

може утнемо пісню чи роз’ятримо рану

очі у очі – лине в райдужці гам і догм –

можеш лишить надію – я все одно не стану

слабшим за сподівання нижчим за перше до

____________________________________

Оберіг

діти пускають за вітром

мильні кульки –

повільно

тепле і чисте повітря

їхнього дихання

світом іржавим летить

вітер тримає в долонях

долю вологу недовгу

райдужний оберіг

міниться кольорами

поки летить ні з чиїм

іще не змішаний видих

серце звільни своє

дихання затамуй

у мильній кулі

спогаду

______________