поки темрява їде на сірім коні
світ повільно запалює хатні вогні
і світанок не знаючи спину
недоспавши їй дихає в спину
він один дибуляючи слідом у слід
верхівцеві – мов хатній – стелитиме
світ
доки висловом старозавітним
вершник сам себе з простору витне
__________________________
Боже, я вперше з таким стилем зіткнулась. Він досконалий.
ВідповістиВидалитиДякую
Видалити