* * *

краплі вечірнього сонця
у краплях води
на грудях
немов нагороди
несуть звичайнісінькі гуси -
Рим врятували колись
і чвалають дорогою
підкоряючись звично
тихій хазяйці
що тонко посвистує
прутом тоненьким

тихо гелгочуть йдучи 
звичайнісінькі гуси -
Рим врятували колись
а усе тої слави
ходить за ними примара
мов тінь по хазяйці

Трійцю минули 
вже й Спас навикочував яблук
воло нагулюй
та слухайсь хазяйку
та слухай -
чим то там вжика
так тонко
хазяїн на кухні?

звук той тонкий 
до Різдва заховавсь у шухляду

тож на всі боки 
верти головою -
стоїть
Рим порятований вкотре

пролитої крові 
гуси не знають
обходять її гордовито
скубають часом
осінню тоненьку травичку -
що їм до тонкощів світу

іще не гукало 
гучно й жертовно
до себе їх небо осіннє
мліє Успіння
та й де воно теє Різдво

________________