Сон у дитинстві

мені минуло вісім і дев'ята
суха зима вгризалася у чергу
в якій і я стояв - ні пари з вуст

здавалося зима хрумтить життями 
і від усіх хто тут на хліб чекає
ось-ось лише приниження лишиться
і може ще рипіння підошов

десь пікся завантажувався їхав 
лискучий ніби лисина хрущовська
й на все життя
чорніший в світі хліб

сітки і кошики мішки і оберемки 
отих хлібів
пізніше усю ніч
вовтузячись хотіли уміститись
у величезний сон
і випадали
з чавунним гуркотом
на лагідну підлогу
розчавлюючи крихітнії кульки
мого розсипаного
м'ятного
драже  

_____________