* * *

як темно ще

й людина наче звір

звук обирає за орієнтир

іще не перекрикують машини

собачих зойків і зітхань пташиних

як темно

ще затулено засів

зорь і поодиноких голосів

і сплячий простір ще конем не фиркне

не позіхне напівоспала хвіртка

світати мало б

в космосі ж сумнім

ще слово красномовне наче мім

і ненависть у темряві з любов’ю

обмінюються кривдами і кров’ю 

сіріє

душ заклацали замки

чи входять чи виходять – невтямки

світанок видибає мов святенник

і тільки темноті видать як темно

___________________________