Володимиру Наконечному
Нарізавши клубні булькаті
навпіл натроє і на четвертини
заступом вигнавши піт одзимілий
садить Володко картоплю
в землю пухку і вологу
тихо сопуть на хмаринах
над Перевозом Великим
снять теплі сутності Будди
тільки-но в затінку
білу цигарку
смачно підпалить Ладимир
а вже і літо зелене
запопеліло
спека люстра дощові посушила
й мов січовий побратим
коник метелику вус підбриває
де той спочинок?
де та нірвана?
як не копне Володимир
між бур’янів –
а з-під бадилля з порохняви
із позачасся із потойбіччя
дужих своїх вузлуватих
бронзових Мамаїв
заступом вивертає
– надто затято й уперто
надто глибоко копає –
чухаючи у потилиці
Будда на хмарі міркує
жмурячись по-сусідськи
______________________
Немає коментарів:
Дописати коментар