ПОКИ ЧУЖИНЦІ

поки чужинці нам на золотім повідку   

водять свободу – від цвинтаря до каталажки

сестро не плач –  збережи неоплакану важкість

сліз – для жбурнутих на вітер у відповідь куль

зможеш – не плач наші сльози не варті в цім часі

ні зігрівання ні падання в стоптаний сніг –

в мить коли наші скорботи зникають в нещасті

права не маємо тратити часу на них

сестро не плач – усе важче і важче від сліз

серцю моєму зринати із сажі й палання

наших змагань відчайдушних – та де ж та остання

що заясніє в нас але не вигасить хмиз

_______________________________