розвиднилось
– історії нема
сопілкарі і
віршоплети – босі
покарана
навколішки на просі
сльоза
стоїть оглухла і німа
та світло в
ній тебе не промине
втім я її
підняти вже не вмію
лише
заціпеніло розумію –
мої вірші
дописують мене
________________
Немає коментарів:
Дописати коментар