О. Завгородньому
розміром
із дробину
низками
– ой високо! –
гуси
летять у небі
у
веснянім-весіннім
вічнім
немов інстинкт
сірім
немов перо
минулорічний
дріб
рідних
уже рушниць
в
крилах загоєних
знов
повертається
плесами
небезпек
множити
лет і дріб
_____________ 
Немає коментарів:
Дописати коментар