у просторі зниклого світла
шукаєш чашку з надією –
раптом у ній ще лишився
хоча б ковток
хоча б холодний
і ти в пітьму
по саме серце вмочаєш руки
на дні
є – чашка
є – ковток гіркої темряви
з полегшенням і присмаком солодким__________________
Немає коментарів:
Дописати коментар