діти
пускають за вітром
мильні
кульки –
повільно
тепле
і чисте повітря
їхнього
дихання
світом
іржавим летить
вітер
тримає в долонях
долю
вологу недовгу
райдужний
оберіг
міниться
кольорами
поки
летить ні з чиїм
іще
не змішаний видих
серце
звільни своє
дихання
затамуй
у
мильній кулі
спогаду
______________
Немає коментарів:
Дописати коментар