* * *

день крихкий мов архівний аркушик паперу

на якому нам сонце розгладжує цедру

і пилок від бриніння джмеля в контрабасі

і посохлий бурштин абрикосів на таці

небо світить з площини ріки і латаття

крізь прозорий рукав твого літнього плаття

блідо-жовтий аркушик як шкіра без сонця

тимчасовість кумира і міра безсоння

мітять обручі в нім денця склянок з-під чаю –

нам подібних відзнак вочевидь вистачає

ми лишаємо осуд і опусів осип

але цього не досить не досить не досить

__________________________