ми
вийшли із тиші
зліпилися
з безмежності
її
туманних таємниць
і
ставши стрекотливим
зізнанням
Singera і цвіркуна
ми
раптом спромоглися
намацувати
в реві літака
криваву
важкість
комариного
дзижчання
і
здатність линути піснями
наших
батьків
при
довгих дошках столу
ми
глухли у тиші
завмерлих
на півоберті заводів
й
від тихих слів коханих
як
я тебе ненавиджу
тож
нам не різатиме вухо
слабке
шаркання
наших
старечих капців
схоже
на повтори ковзання голки
поверхнею
не спиненої грамплатівки
що
завжди крутиться
у
напрямку тиші
________________
Немає коментарів:
Дописати коментар